Механізм локальної координації гуманітарного реагування LINK Мережа правового розвитку з вересня 2023 року впроваджує у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великобританії. В 11 деокупованих громадах Миколаївщини Link зафіксував 4499 потреб мешканців, і майже половину з них уже задоволено. Аналізуємо, як змінювалися ці потреби за три роки, що відбулося в III кварталі 2026 року та як органи місцевого самоврядування, громадські, благодійні й міжнародні організації діють разом для підтримки мешканців деокупованих громад.
Білозірка: три роки одного села
Село Білозірка в Заводській громаді — Миколаївщина в мініатюрі. За три роки громада повідомила LINK про 30 потреб мешканців села. 12 із них задоволено, 16 утратили актуальність, дві досі відкриті.
Перші запити громада подала в грудні 2023 року, і стосувалися вони відновлення: 398 вікон для пошкоджених будинків, 46 вікон для селищної ради й гуртожитку, питна вода — по 40 літрів на домогосподарство щомісяця. Восени 2024-го громада додала запити на дрова для 164 домогосподарств без газу, ремонт 20 пошкоджених дахів і 50 вхідних дверей. Для жодної з цих потреб виконавця не знайшлося, і всі вони зрештою втратили актуальність.
Першою задовольнили потребу в гігієнічних наборах — по одному на кожне з 427 домогосподарств. Громада внесла її 30 серпня 2024 року, а вже протягом місяця відразу дві організації БФ «Помагаєм» і Міжнародний медичний корпус покрили цю потребу.
У 2023–2024 роках громада повідомляла про великі потреби для всього села: вікна, дахи, дрова. У 2026-му вона подає переважно адресні запити — для конкретних людей. На початку червня громада подала шість запитів для важкохворих і маломобільних мешканців та родин переселенців: ортопедичні матраци, підгузки для дорослих, урологічні прокладки, ковдри й постільна білизна. Усі шість задовольнила БО «Волонтерський корпус» за два–три дні.
Запит на 422 гігієнічні набори чекає з жовтня 2025 року. А в серпні 2026-го громада повідомила про потребу в 29,8 тис. літрів питної води: очисна станція в селі є, але з липня не працює. Project HOPE повністю закрив потребу в питній воді у вересні 2026 року.
Те, що відбувається з запитами Білозірки, видно і по всій області. Запити на відновлення житла і на тепло втратили актуальність без відповіді. Адресні потреби для конкретних людей партнери задовольняють за кілька днів. А потреби з води, санітарії та гігієни чекають найдовше: запит на гігієнічні набори для села відкритий з жовтня 2025 року.
Допомога прискорилася
Потреби надходять зі 181 населеного пункту. Станом на 1 жовтня 2026 року 2210 із них (49%) задоволено. Ще 1200 (27%) втратили актуальність, так і не дочекавшись допомоги, а 1086 (24%) досі відкриті.
Нові потреби задовольняються швидше, ніж ті, які були внесені у 2024–2025 роках. Це пов’язано з налагодженою співпрацею з гуманітарними організаціями: вони вже визначили пріоритетні напрями своєї роботи й оперативніше реагують на запити. З потреб, внесених 2023 року, задоволено лише 14%, а 73% так і не дочекалися допомоги. З потреб 2024 року задоволено 29%, 2025-го — 53%, 2026-го — уже 78%. Чекати теж стало значно менше: половину потреб 2023 року задовольнили не раніше ніж через 290 днів, а половину потреб 2026-го — протягом шести днів.
III квартал 2026 року: найбільше задоволених потреб
У липні–вересні 2026 року громади внесли 734 потреби, а партнери задовольнили 745 — удвічі більше, ніж у II кварталі. 143 із задоволених потреб громади внесли в попередні квартали, зокрема 36 — ще у 2024 році.
517 із 734 нових потреб — це окремі позиції ліків для фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів). Громади внесли 217 інших потреб проти 290 у II кварталі, а партнери задовольнили 188 проти 240. Половину цих потреб задовольнили протягом 25 днів, тоді як у II кварталі — протягом 17,5.
Де запитів побільшало. Снігурівська громада внесла 240 потреб (у II кварталі — 70), Березнегуватська — 122 (у II кварталі — 45), Баштанська — 102 (у II кварталі — 5). Здебільшого це ліки. Найбільше задоволених потреб — у Снігурівській (250), Шевченківській (186 проти 11 у II кварталі) та Баштанській (108) громадах. Натомість у Заводській, Воскресенській і Горохівській громадах у II кварталі задовольнили 43, 41 і 19 потреб, а в III — лише 3, 4 і 2. Галицинівська та Широківська громади внесли по одній потребі.
Що лишилося без відповіді. 130 потреб, внесених у III кварталі, досі не задоволені. Майже половина з них (59) стосується води, санітарії та гігієни, ще 38 — охорони здоров’я, 30 — житла та непродовольчих товарів. Запитів на тепло напередодні опалювального сезону надійшло лише три, і жоден не задоволено.
Хто доставляв. Міжнародні організації здійснили 15 доставок через LINK — учетверо менше, ніж у II кварталі (59). Миколаївська благодійна асоціація «Мир через духовне відродження» та ВБО «Турбота про літніх в Україні» вперше задовольнили потреби Миколаївщини через реєстр бронювань LINK, а БФ «Вежа» повернувся після перерви. Проте три чверті доставок кварталу здійснив один фонд — БФ «Комітет медичної допомоги в Закарпатті».
Де потреб найбільше
Три громади — Березнегуватська (878 потреб), Шевченківська (749) та Снігурівська (722) — дають 52% усіх потреб області. Найбільше відкритих запитів у Шевченківській (221), Березнегуватській (211) та Баштанській (156) громадах.
Кількість потреб залежить не лише від розміру громади, а й від того, зі скількох сіл вона збирає інформацію. У Березнегуватській громаді потреби надходять із 40 населених пунктів, а в Галицинівській — лише із шести.
Найчастіше задовольняють потреби Інгульської (65%) та Воскресенської (57%) громад. Найрідше — Широківської (23%) і Мішково-Погорілівської (26%). У цих двох громадах майже половина потреб утратила актуальність, так і не дочекавшись жодної доставки.
Найбільше потреб громади внесли влітку 2024 року (604 за III квартал) і влітку 2026-го (734). Довго партнери задовольняли значно менше потреб, ніж надходило нових. З IV кварталу 2025 року розрив помітно скоротився, а в III кварталі 2026-го задоволених потреб уперше стало більше, ніж нових.
Від виживання до лікування
За три роки потреби, про які повідомляють громади Миколаївщини, змінилися докорінно. Восени 2023 року найчастіше йшлося про житло, непродовольчі товари і тепло. У 2026-му більшість запитів стосується охорони здоров’я.
Запитів з охорони здоров’я побільшало з двох причин. По-перше, змінилися самі потреби: коли базові побутові питання більш-менш вирішені, громади переходять до засобів реабілітації, медичної техніки й облаштування ФАПів та амбулаторій. Лише 2025 року громади подали 157 запитів на облаштування ФАПів та амбулаторій і 131 — на засоби пересування (милиці, ходунки, крісла колісні).
По-друге, так влаштований облік. У червні–серпні 2026 року до реєстру внесли 645 позицій ліків для 13 населених пунктів п’яти громад: Снігурівської (278), Шевченківської (114), Інгульської (97), Баштанської (94) та Березнегуватської (62). Кожен препарат записують як окрему потребу, тому одна поставка до ФАПу дає десятки записів.
Частка запитів на воду, санітарію та гігієну щороку становить від 21% до 36%. Найчастіше йдеться про гігієнічні набори (441 потреба за весь період), підгузки для дорослих (264) і дітей (164), питну воду та обладнання для водопроводу.
Тепло: потреба, яка зникає, а не задовольняється
Найгірше на Миколаївщині задовольняються потреби в теплі, газі та електриці. З 298 таких потреб задоволено лише 19 (6%), а 207 (69%) утратили актуальність. Найкраще це видно на дровах: зі 156 запитів задоволено п’ять, решта 151 втратили актуальність разом з опалювальним сезоном.
Частка запитів на тепло впала з 20% до 1%, але це не означає, що проблему вирішено. Частково так сталося тому, що медичних запитів стало значно більше. Але й самих запитів на тепло поменшало: 139 у 2024 році і лише 12 у 2026-му.
Ми бачимо два можливі пояснення. Або громади перестали подавати запити, на які роками не отримували відповіді. Або зимові потреби дедалі краще покриває загальна система гуманітарної координації, а до LINK, який працює з непоміченими й незадоволеними потребами, доходять лише ті, що в ній не врахували¹.
Серед 72 відкритих потреб цього кластера найбільше запитів на зарядні станції (42). Так громади заздалегідь готуються до відключень світла взимку 2026–2027 років.
Не всі потреби однаково знаходять виконавця
Якщо партнер узявся за потребу, він майже завжди її виконує. З 2302 бронювань 2289 виконано в обіцяному обсязі, а 94,5% доставок відбулися не пізніше дати, погодженої з партнером.
Проблема в іншому: частина потреб так і не знаходить того, хто візьметься їх виконати.
Найчастіше задовольняють потреби з охорони здоров’я — 74%, причому половину з них протягом шести днів. Запити на харчування задоволено на 56%, на воду, санітарію та гігієну — на 42%, на житло та непродовольчі товари — на 32%. Найрідше задовольняють потреби в теплі (6%), послугах (4%) і догляді за тваринами (8%).
Найдовше чекають потреби з води, санітарії та гігієни: половину з них задовольнили не раніше ніж через 37 днів. У цьому кластері, окрім гігієнічних наборів, є обладнання для водопостачання, яке складніше закупити й доставити. Для порівняння: половину потреб у житлі задовольнили протягом 10 днів, у теплі — 14, у харчуванні — 15,5.
Що втратило актуальність
Із 1200 потреб, що втратили актуальність, 965 громади внесли ще у 2023–2024 роках. Найчастіше це дрова (151 потреба), гігієнічні набори (131), підгузки для дорослих (117), будівельні матеріали для ремонту — вікна, шифер, балки, крокви (103), засоби пересування (65), питна вода (34), грошова допомога (30) і продуктові набори (26).
Ми бачимо три причини:
- дрова, буржуйки, генератори потрібні взимку, і після зими запит втрачає сенс;
- на дорогі ремонти й інфраструктуру — дахи, вікна, водонапірні башти — не знаходиться партнера з достатнім бюджетом;
- масові побутові запити 2024 року надходили тоді, коли партнери брали в роботу значно менше потреб: 354 бронювання у 2024 році проти 1294 у 2026-му.
Статус «втратила актуальність» не означає, що проблему вирішено. Він лише фіксує, що громада більше не підтверджує запит. Допомогу могли отримати з інших джерел, люди могли виїхати або перестати чекати.
Що досі чекає
З 1086 відкритих потреб 677 (62%) громади внесли понад рік тому, а половина відкритих потреб чекає понад 564 дні. Найчастіше без відповіді лишаються гігієнічні набори (91), засоби пересування (59), підгузки для дорослих (52) і дітей (45), обладнання для водопроводу (43), зарядні станції (42), облаштування ФАПів (29) і сонячні панелі (27). 224 відкриті потреби мають високий пріоритет.
Хто бачить потребу і хто її задовольняє
Потребу першими бачать і оцінюють самі громади: працівники соціальних служб, старости, керівники громад і військових адміністрацій. Саме вони визначають, що потрібно, скільки і для кого, і регулярно підтверджують, що запит досі актуальний. Фахівці LINK перевіряють ці дані й шукають виконавців, а громадські, благодійні та міжнародні організації доставляють допомогу.
Міжсекторальна взаємодія в LINK — це коли складну ситуацію однієї людини вирішують разом: гуманітарною, правовою та соціальною допомогою, щоб людині не довелося звертатися тричі в різні місця.
У Шевченківській громаді юристки LINK супроводжують родину, де батько сам виховує дітей і не може оформити спадщину. З правового погляду все було зрозуміло, але юридичні та нотаріальні витрати сягали близько 60 тис. грн, яких родина не мала. Юристки оцінили і правову, і фінансову сторону справи, звернулися до Норвезької та Данської рад у справах біженців і домоглися, щоб партнери взяли кейс. Ще раніше, коли в родині народилася дитина, вона отримала гуманітарну допомогу завдяки посередництву LINK.
Інший кейс показує, як механізм працює між областями. Людина, яка постраждала внаслідок воєнного інциденту на Херсонщині, потребувала водночас медичних матеріалів, перевезення до лікарні в Миколаєві та документів для отримання відповідного статусу. Розділити ці потреби було неможливо: без перевезення немає лікування, без документів — статусу, без статусу — подальшої підтримки. LINK передав кейс Данській раді у справах біженців і координував допомогу: людина отримала медичні матеріали, її перевезли до лікарні й допомогли підготувати документи.
Зв’язок між гуманітарною і правовою частинами LINK працює в обидва боки. У цілому по механізму 5,6% правових звернень надійшли від менеджерів з гуманітарних потреб і партнерських організацій. На Миколаївщині найбільше правових звернень зафіксовано в Баштанській (96), Березнегуватській (69), Шевченківській (63), Снігурівській (53) та Горохівській (24) громадах. Березнегуватська, Шевченківська та Снігурівська серед них — також три громади з найбільшою кількістю гуманітарних потреб.
Представники громад у LINK
Через кабінет громади на платформі LINK представники навіть віддалених сіл можуть самі вносити потреби, яких ніхто не помітив або не задовольнив. Кожну таку потребу потім перевіряють щонайменше з двох джерел. У кабінеті зареєстровано 53 представники громад Миколаївщини. Найбільше серед них працівників соціального захисту та центрів надання соціальних послуг (18), керівників і апарату громад та військових адміністрацій (15) і старост (13). Решта — працівники закладів культури (3), активісти та голови громадських організацій (3) і працівниця ФАПу (1).
Соціальні працівники та старости стали головними джерелами інформації про потреби в селах. Проте кабінетом поки користуються мало: з 2569 потреб, для яких відомо, як їх внесли, через кабінет громади надійшло лише 56 (2,2%). Про решту громади повідомляють фахівцям LINK зі збору даних — з ними на зв’язку 134 представники громад.
Хто виконує бронювання
Один фонд — БФ «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» — виконав 916 бронювань, або 40% усіх. У 2024 році він на Миколаївщині не працював, а у 2025-му виконав 25% бронювань, у 2026-му — 58%. Саме цей фонд задовольнив 644 з 645 позицій ліків і 125 потреб з облаштування ФАПів та амбулаторій. У Снігурівській громаді на нього припадає 76% бронювань, у Баштанській — 56%.
Найбільше непокоїть, що регіональні громадські організації Півдня майже перестали виконувати бронювання. Міжнародні організації стабільно тримають від 12% до 20% і працюють переважно з житлом і водою. Натомість частка національних фондів щороку зростає.
Спеціалізація виконавців
Найбільше виконавців задовольняли потреби з води, санітарії та гігієни (25 організацій), житла (20) та охорони здоров’я (17). Для тепла знайшлося лише шість виконавців, для послуг — два, для догляду за тваринами — один. 17 із 36 партнерів працюють лише в одному кластері, і тільки вісім — у чотирьох-п’яти.
Одну потребу разом задовольняли кілька організацій лише 21 раз із 2210 задоволених потреб, і 14 таких випадків — у Березнегуватській громаді. Майже завжди (19 з 21) йшлося про масові витратні товари — гігієнічні набори й підгузки, обсяг яких партнери ділили між собою.
Найбільші приклади — у Заводській громаді. У 2024 році 427 гігієнічних наборів для Білозірки і 110 для Партизанського, по одному на домогосподарство, разом доставили БФ «Помагаєм» і Міжнародний медичний корпус. У Прибузькому Галицинівської громади 72 набори доставили DRC і ГО «Скадовський актив». У Новосевастополі та Тетянівці Березнегуватської громади гігієнічні набори для вразливих категорій населення доставляли одразу три організації: БО МФ «Волонтер ЮА», БФ «Помагаєм» і БФ «Рух-Милосердя».
А от водонапірні башти, облаштування амбулаторій, ремонт дахів, де спільне фінансування було б найдоречнішим, жодного разу не задовольняли кілька партнерів разом.
Там, де працює більше партнерів, потреби зазвичай задовольняють частіше. У Широківській і Мішково-Погорілівській громадах, де частка задоволених потреб найнижча, працювали сім і вісім партнерів. У Шевченківській та Березнегуватській — 24 і 20.
Що з цим робити
- Уже зараз шукати партнерів для зимових потреб. Тепло й енергія — єдиний кластер, де механізм майже не працює. Варто ще до початку опалювального сезону окремо звернутися до партнерів, які працюють з енергетикою, щодо відкритих запитів, передусім на зарядні станції.
- Повернути регіональні організації. Падіння їхньої частки з 15% до менш ніж 1% суперечить меті локалізації. Варто з’ясувати причини — фінансування, доступ до кабінету ОГС, конкуренція з великими фондами — і запропонувати їм напрями, де вони працюють швидше за національні фонди.
- Шукати спільне фінансування для складних потреб. Водопостачання, облаштування ФАПів і амбулаторій, сонячні панелі чекають найдовше. Такі запити варто фінансувати кільком партнерам разом. Зараз так буває вкрай рідко.
¹ У системі координації OCHA зимова допомога (паливо, обігрівачі, утеплення житла) належить переважно до кластера «Притулок і непродовольчі товари» (Shelter/NFI). Він не тотожний кластеру LINK «Житло та непродовольчі товари».
Джерела: реєстр «Всі потреби» платформи LINK (4499 верифікованих потреб Миколаївської області, внесених з 23 жовтня 2023 року до 1 жовтня 2026 року), реєстр «Бронювання та виконання» (2302 бронювання з 13 лютого 2024 року до 2 жовтня 2026 року) і перелік представників, зареєстрованих у кабінеті громади (53 особи з Миколаївщини, без двох тестових записів). Кластери наведено за внутрішньою класифікацією LINK; потреби з кількома кластерами враховано в кожному з них.
Матеріал підготувала Мережа правового розвитку в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту HAVEN — Humanitarian Action through Volunteers, Enablers, and Networks (Гуманітарне реагування через волонтерів, посередників та мережі).
Інтерпретація даних LINK належить авторам матеріалу та не обов’язково відображає точку зору партнерів та донора проєкту.
