Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку
«Йдучи вулицею у Великій Олександрівці, ми почули звук бензопили, і працівниця сільської ради відразу насторожилася, бо це міг бути дрон». Цю історію розповідає експерт зі стратегічного планування Тарас Рашкевич як ілюстрацію того, в якій реальності Великоолександрівська громада Бериславського району на Херсонщині напрацьовувала свою стратегію розвитку до 2034 року. Незабаром там розпочнуть впроваджувати визначені у документі ініціативи, щоб змінюватися на краще, незважаючи ані на напружену безпекову ситуацію, ані на будь-які інші виклики життя поблизу лінії зіткнення.
Документ, що дає відповіді
Великоолександрівська громада — одна з двох громад Бериславського району, яким Мережа правового розвитку (далі — Мережа, МПР) допомогла створити стратегії. У цій громаді вже була стратегія до 2027 року, тож роботу почали з аналізу змін, зумовлених війною. Першим кроком стало опитування: 307 жителів у 18 населених пунктах та окремо — представників/ць бізнесу, щоб дізнатися їхнє бачення пріоритетів для громади.
Проєктна менеджерка МПР Світлана Сельдіна
«Ми не просто допомагаємо громадам підготувати стратегії, а працюємо над тим, щоб вони мали реалістичні пріоритети відновлення та управлінські інструменти для їхньої реалізації»,
— пояснює завдання, які ставить перед собою Мережа правового розвитку, проєктна менеджерка організації Світлана Сельдіна.
Голова Великоолександрівської громади Наталія Корнієнко
«Люди хочуть розуміти, які можливості матимуть тут їхні діти, чи буде робота, як розвиватимуться освіта, медицина, місцеве підприємництво. Стратегія до 2034 року допомагає нам обґрунтовано відповісти на ці запитання»,
— деталізує голова Великоолександрівської громади Наталія Корнієнко.
Спільні напрацювання
Перші два засідання робочої групи зі створення стратегії відбулися безпосередньо у громаді. Згодом довелося перевести роботу в онлайн-формат через підвищення рівня небезпеки.
Експерт зі стратегічного планування Тарас Рашкевич
«На моє переконання, зустрічі у громадах викликають значно більший інтерес людей, ніж ті, що відбуваються дистанційно. Але безпекова ситуація зазвичай не залишає вибору»,
— ділиться Тарас Рашкевич.
Долучалися старости в округах, представники/ці галузей освіти, охорони здоров’я, спільноти вимушено переміщених осіб, родини ветеранів, молодь і підприємці/иці.
«Для мене цінно, що до роботи долучилися представники різних населених пунктів і сфер життя громади. Кожен/на бачить ситуацію через власний досвід, і спільні обговорення допомагають краще розуміти потреби людей та знаходити узгоджені рішення»,
— підкреслює Наталія Корнієнко.
Чого прагне громада
У центрі стратегії прифронтової громади — людський потенціал, безпека, доступні медичні, соціальні й освітні послуги, підтримка вимушено переміщених людей, реінтеграція ветеранів і підтримка їхніх сімей.
Залучений експерт МПР Роберт Жарковський. Фото: uacrisis.org
«Майбутнє громади визначатиметься не кількістю відбудованих об’єктів, а тим, чи захочуть люди залишатися в ній, повертатися до неї та пов’язувати з нею майбутнє своїх дітей. Для цього вони повинні мати доступ до якісних медичних, комунальних, культурних і насамперед освітніх послуг. Освіта — понад усе. І передусім — її якість»,
— переконаний залучений експерт Мережі правового розвитку, директор Фундації розвитку місцевої демократії Західнопоморського та Куявсько-Поморського воєводств Республіки Польща Роберт Жарковський.
Другий акцент — рівність у доступі до послуг. Адже опитування жителів показало, що на сьогодні послуги у громаді розподілені нерівномірно.
«Стратегічним пріоритетом має стати формування такої мережі послуг, яка дозволить максимально скоротити відмінності в їхній доступності та якості незалежно від місця проживання — центр громади чи будь-яке віддалене село»,
— додає Роберт Жарковський.
Для Наталії Корнієнко ефективність стратегії вимірюватиметься повсякденними речами.
«Для мешканців важливо мати доступні послуги, надійне водопостачання, умови для навчання, працевлаштування та власної справи. Ми дійсно хочемо, щоб люди пов’язували своє майбутнє з Великоолександрівською громадою»,
— наголошує Наталія Корнієнко.
Агробізнес, медицина та залізниця
У контексті економічного розвитку громада робить ставку на аграрний сектор.
«На початку вересня Кабінет Міністрів вніс зміни до Державної стратегії регіонального розвитку, якими закріплено типи функціональних територій. Великоолександрівська громада належить до степових, і відповідно в її стратегії як пріоритет визначено відновлення аграрного сектору та зрошення угідь»,
— пояснює Тарас Рашкевич.
Щоб підтримати місцевих підприємців/иць, зокрема тих, які займаються сільським господарством, громада облаштовує бізнес-центр. Там підприємці зможуть збиратися, обговорювати робочі питання, ділитися досвідом та отримувати допомогу в підготовці грантових заявок.
Громада активно співпрацює з Агенцією регіонального розвитку Херсонської області, і це, на переконання Тараса Рашкевича, підтверджує її відкритість до змін. Також у громаді активно працюють дві громадські організації — «Ліга активних» і «Сила Херсонщини». Реалізуючи проєкти, вони відчутно підтримують зусилля органу місцевого самоврядування. Приміром, у співпраці з ОГС громада розробила місцевий план поводження з побутовими відходами.
«Громада має потенціал у бджільництві. Йдеться про створення сільськогосподарського бджолярського кооперативу, переробку меду, власне брендування громади. Мед стимулює цілу інфраструктуру, і громада побачила в цьому свою унікальність»,
— зауважує Тарас Рашкевич, згадуючи ідеї робочих груп про проведення фестивалю меду та розвиток місцевих крафтових виробництв.
Для виходу місцевих виробників на нові ринки необхідне відновлення пошкодженої залізничної інфраструктури. Наявні залізничні транспортні коридори забезпечують громаді доступ до великих міських агломерацій, зокрема Дніпра, Кривого Рогу, а в південному напрямку — Херсона та Миколаєва.
«Модернізація та розвиток залізничної інфраструктури відкриють нові можливості для виходу на ринки північних і південних регіонів України. Передусім це стосується реалізації сільськогосподарської продукції, яку виробляють місцеві підприємства та фермерські господарства»,
— зазначає Роберт Жарковський.
Особливо перспективною він вважає місцеву переробку: громада зможе не лише постачати сировину, а й продавати готову продукцію.
Ще одна точка зростання громади — сфера медицини.
«Станом на сьогодні на правобережжі Херсонщини лікарню другого рівня медичної допомоги має лише Великоолександрівська громада. Тому вона працює з французькими донорами над облаштуванням реабілітаційного відділення: 90 мільйонів гривень має профінансувати французька міжнародна допомога, ще 30 мільйонів виділяє сама громада»,
— зазначає Тарас Рашкевич.
Перспективи міжнародної співпраці
Великоолександрівська громада має тривалий досвід міжнародної співпраці та заслужену довіру з боку іноземних партнерів. Упродовж 2023-2026 років тут залучили майже 170 мільйонів гривень міжнародної технічної допомоги.
Оскільки громада зосереджує свої зусилля на модернізації інфраструктури, розвитку комунального та сільського господарства, надалі Роберт Жарковський радить їй розвивати муніципальне партнерство міжнародного рівня саме в цих напрямах. Наприклад, перспективною може бути співпраця в організації місцевого транспорту з польськими гмінами зі схожими характеристиками: коли населені пункти розосереджені, а забезпечення доступності послуг потребує додаткових організаційних і фінансових рішень.
Окрім цього, на думку експерта, для Великоолександрівської громади буде корисним польський досвід міжмуніципальної співпраці у сфері управління побутовими відходами.
«У Польщі є приклади, коли кілька гмін об’єднують зусилля для організації збирання, транспортування, перероблення та утилізації відходів, а також спільного управління відповідною інфраструктурою. Спільне управління побутовими відходами дозволяє раціональніше використовувати ресурси та зменшувати витрати»,
— зазначає Роберт Жарковський.
Ще одним перспективним напрямом експерт вважає енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії. Тут також доцільно шукати європейських партнерів, які мають практичний досвід реалізації відповідних рішень на місцевому рівні.
Стратегія як заклик до дій
Стратегічні цілі та план заходів у Великоолександрівській громаді на 2027–2029 роки розроблені. Водночас ще триває збір ідей проєктів: подати їх може будь-хто з жителів/ьок та представників/ць громадського сектору. Паралельно експерти/ки уточнюють із громадою критерії оцінки ефективності стратегії — показники та вихідні дані, за якими можна буде відстежувати прогрес до 2034 року.
«Великоолександрівська громада вирізняється тим, що вона думала про проєкти й писала грантові заявки навіть перебуваючи в окупації. Як результат, у 2023 році громада подала заявку й отримала міжнародну технічну допомогу у вигляді автомобіля для надання адміністративних послуг мешканцям на місцях. Тож, якщо війна завершиться завтра, всі стартуватимуть з однакових позицій. Але ця громада, яка вже має стратегію і набір технічних завдань проєктів, зможе завантажити їх у систему DREAM* і очікувати фінансування»,
— акцентує Тарас Рашкевич.
*DREAM — система управління публічними інвестиціями. Забезпечує прозорість і підзвітність процесів, відкритість даних та єдині підходи до управління інвестиціями відповідно до міжнародних стандартів. З системою DREAM вже працюють 1377 українських громад, 24 ОВА, 15 секторальних міністерств та найбільші державні на комунальні підприємства України. На кожному етапі система публікує відкриті дані відповідно до міжнародного стандарту Open Contracting Data Standard (OCDS).
На переконання експерта, наявність стратегії підвищує спроможність громади. Особливо заслуговує на повагу той факт, що люди формують бачення свого майбутнього не чекаючи завершення війни. При цьому пріоритети розвитку громади чітко узгоджуються з наявними механізмами екстреного реагування на надзвичайні ситуації.
«У стратегії розвитку окрему увагу приділено питанням стійкості та готовності до кризових ситуацій. Відповідні підходи враховуються на рівні стратегічних цілей і завдань, зокрема щодо безпеки населення, безперервності надання життєво важливих послуг та посилення інституційної спроможності громад»,
— зазначає Світлана Сельдіна.
Роберт Жарковський радить після затвердження стратегії продовжити функціонування робочої групи, яка її напрацьовувала.
«Важливо, щоб команда продовжувала працювати зі стратегією та зовнішніми партнерами на всіх етапах її реалізації, особливо під час впровадження та моніторингу»,
— наголошує Роберт Жарковський.
Зі свого боку, голова громади бачить створену стратегію як дієвий орієнтир, що пов’язує цілі, конкретні проєкти, місцеві програми та бюджетні рішення.
«Обставини можуть і будуть змінюватися. Тому, безумовно, виконання стратегії доведеться регулярно переглядати, — зауважує Наталія Корнієнко. — А головний критерій її якості для мене — наскільки вона допомагатиме ухвалювати рішення, які поліпшують життя людей і зміцнюють громаду».
Відповідь на це запитання покаже час. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що Великоолександрівська громада провела колосальну роботу і має всі можливості для системного стратегічного відновлення та розвитку.
У 2026 році Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії допомогла розробити стратегії розвитку Великоолександрівській та Калинівській громадам Херсонської області.
