Десятого березня 2025 року уряд США повідомив про закриття 83% усіх програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у всьому світі. В Україні це призвело до закриття або скорочення фінансування програм і проєктів у сфері інфраструктури, охорони здоров’я, медіа, а також вплинуло на забезпечення гуманітарних потреб.
У цьому матеріалі розповідаємо про наслідки перерозподілу ресурсів на гуманітарне реагування у 24 деокупованих громадах Херсонської та Миколаївської областей з досвіду роботи механізму локальної координації гуманітарного реагування Link. Механізм створила та впроваджує Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії.
Крайня ліворуч: Координаторка команди гуманітарного реагування у Херсонській області Юлія Стадник (м. Зеленодольськ).
«Ми спілкуємося з різними організаціями: локальними, національними та міжнародними. Більшість організацій зазначає, що зупинка фінансування USAID сильно їх зачепила», — розповідає координаторка команди гуманітарного реагування у Херсонській області Юлія Стадник (м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область).
За словами Юлії, з практики її команди принаймні шість партнерських організацій повністю припинили надання допомоги через брак фінансування. Таке повне чи часткове припинення фінансування відобразилось на громадах.
Вплив на громади Херсонщини та Миколаївщини: приклади
Скорочення ресурсів на гуманітарне реагування вплинуло на всі вісім громад Херсонської області, з якими працює офіс механізму Link, що знаходиться у м. Зеленодольськ, Дніпропетровської області. Наприклад, в Новоолександрівській, Нововоронцовській, Великоолександрівській, Новорайській, Калинівській громадах Херсонщини працювала Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Програма допомагала деокупованим громадам із закупівлею техніки для комунальних господарств: водовозів, тракторів, машин для вивезення сміття, ремонту тощо.
«У багатьох населених пунктах не залишилося нічого після деокупації – вони повернулися у повністю зруйновані села. Ця техніка допомагала людям хоча б трохи налагодити життя: прибирати, ремонтувати, довозити воду», — розповідає Юлія Стадник.
Наразі забезпечення громад такою технікою поставлене на паузу. Отримати подібну підтримку з інших джерел найближчим часом неможливо.
Виїзд команди гуманітарного реагування Херсонської області (м. Зеленодольськ) у громаду. Травень, 2025.
«Жодна організація такого не обіцяє. По-перше, це величезний обсяг фінансування, по-друге, на поточний рік інші організації не закладали придбання такої техніки для громад в програмну діяльність і бюджет», — пояснює Юлія Стадник.
У межах програми DOBRE також реалізовувались цільові проєкти — для кожної громади свій, а ще у більшості йшла робота над розробкою або оновленням стратегій розвитку. Усі ці напрацювання зупинилися на півдорозі.
Ще один приклад — одна із гуманітарних організацій, з якою у зеленодольського локального офісу були домовленості щодо закупівлі та завезення матеріалів для водопостачання (труби, засувки, фітинги). Проте у квітні партнери оголосили, що програма, через яку йшло фінансування, повністю закривається.
Інша партнерська організація забезпечувала людей асистивними засобами: паличками, кріслами колісними, ортопедичними ліжками.
Партнери покривали потреби на сотні одиниць. Проте наразі фінансування дуже скоротилося, передаємо інформацію тільки по дуже складних ситуаціях,
— продовжує Юлія Стадник.
Скорочення фінансування значно збільшило навантаження на ті організації, які фінансуються з інших джерел. Прикладом є громадська організація «Карітас Берислав», яка займається доставкою питної води та засобів гігієни у деокуповані громади, зіштовхнулась зі збільшенням потреб через те, що інші організації припинили діяльність.
Потреба у воді для деокупованих громад — одна із найбільш критичних, оскільки 80% їхніх населених пунктів залишилась без водопостачання через зруйновану інфраструктуру. Відтак їм довозиться бутильована вода. Однак ті організації, які мають діючі програми, не встигають доставляти воду в потрібних обсягах. Про більш системні рішення говорити не доводиться через безпекові виклики.
Вплив скорочення фінансування: звуження категорій отримувачів допомоги
Скорочення бюджетів гуманітарних організацій сприяло посиленню тенденції видачі допомоги лише певним категоріям населення: багатодітним родинам, особам з інвалідністю, людям похилого віку тощо.
Координатори локальних команд механізму Link пояснюють, що підхід надання допомоги лише представникам і представницям певної категорії вразливості існує давно.
Люди втратили роботу, доходу немає, робочих місць немає, але вони не підпадають під жодну з категорій, а тому допомоги не отримують. Ми на це неодноразово звертали увагу наших партнерів, але вони зазначають, що їхні донори вимагають саме такого підходу,
— пояснює координаторка команди гуманітарного реагування у Миколаївській та Херсонській областях Тетяна Тимошина (м. Миколаїв).
Раніше деякі організації намагалися знайти альтернативні шляхи, щоб підтримати і тих, хто не входить до категорій, наприклад, надавали допомогу на домогосподарство, але зараз ситуація змінилась.
Партнери чітко кажуть, що працюють тільки з певними групами населення, тому що мають фінансування на обмежену кількість людей. До того ж критерії стають жорсткішими: якщо раніше категорія людей старшого віку починалась від 60 років, вже є організації, які підвищують вікову планку до 70 років,
— доповнює колегу Юлія Стадник.
Складається ситуація, коли деякі люди мають підтримку від кількох організацій одночасно, а інші — не отримують нічого, хоча теж знаходяться у важких умовах.
Є люди, які дійсно потребують допомоги, але не мають до неї доступу, а водночас є ті, хто отримує по два-три рази,
— зазначає координатор команди гуманітарного реагування у Херсонській області Олександр Гончар (м. Херсон).
Такий підхід створює напругу в громадах, пояснює, проєктний менеджер Мережі правового розвитку, координатор компоненту гуманітарного реагування Link Віктор Алхімов:
Ми зіштовхуємося з тим, що керівництво громад просить або привозити допомогу для всіх, або взагалі не привозити. Адже коли партнери можуть забезпечити лише 30% мешканців громади, тобто тих, хто підпадає під певну категорію, інша частина населення обурюється, і це стає підґрунтям для конфліктів.
Скорочення ресурсів не просто цифри у звітах — це конкретні люди, які залишилися без води, техніки для відновлення зруйнованих будинків, асистивних засобів. Це громади, де тепер доводиться вибирати, кому допомогти, а кого залишити без підтримки.
«Найважче пояснити людям, чому вчора вони могли отримати допомогу, а сьогодні — ні», — підсумовують координатори локальних команд. Саме цей людський вимір кризи — найболючіший наслідок викликів, з якими працює сфера гуманітарного реагування сьогодні.
Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.
Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.